- вправний
- —————————————————————————————впра́вний 1прикметникумілий—————————————————————————————впра́вний 2прикметникуправний
Орфографічний словник української мови. 2005.
вправний
Смотреть что такое "вправний" в других словарях:
вправний — I а, е. Який має певні навички, уміє щось добре й швидко робити. || Який досконало опанував якусь професію, набув певного вміння тощо. || Добре натренований. || Спритний. II див. управний … Український тлумачний словник
вправний — [ўпра/ўнией] = управний м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
вправний — I (який, маючи певні навички, робить добре і швидко), у[в]мілий, майстерний, зугарний, повороткий, ладний II ▶ див. досвідчений, спритний 1) … Словник синонімів української мови
худочий — вправний, гарний … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
хытрый — вправний, вчений, мудрий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ладний — I а, е, розм. 1) Те саме, що гарний 1); красивий (про зовнішні ознаки). || Сонячний, погідний. || Який заслуговує схвалення; добрий, слушний. 2) Добре, вдало, акуратно зроблений, виконаний. || Вдало, зі смаком підібраний. 3) Діловитий (у 1 знач.) … Український тлумачний словник
акробат — а, ч. Вправний гімнаст, виконавець складних гімнастичних номерів у цирку … Український тлумачний словник
вправність — ності, ж. Властивість за знач. вправний I … Український тлумачний словник
вправно — Присл. до вправний I … Український тлумачний словник
грайний — а, е, зах. Вправний, удатний у музиці … Український тлумачний словник
